Позачерговий саміт Веймарського трикутника — неформальне міжнародне об'єднання Німеччини, Польщі та Франції — відбувся з ініціативи канцлера Німеччини Олафа Шольца, який, за даними німецьких ЗМІ, хотів залагодити суперечку з президентом Франції Емманюелем Макроном.
Конфлікт між ФРН та Францією загострювався вже певний час. Річ у тому, що Емманюель Макрон наполягає на тому, що європейські країни повинні разом докладати максимум зусиль, аби допомогти українцям. Він навіть не виключив відправки солдат НАТО в Україну. Французька влада критикувала Німеччину за стриману підтримку Києва. Сам президент заявляв, що «зараз важливо не бути боягузами».
Тим часом Олаф Шольц неодноразово говорив про те, що Німеччина надає Україні допомогу, зокрема і військову. Однак канцлер виключив відправку солдат в Україну.
Олаф Шольц та Емманюель Макрон зустрілися опівдні 15 березня, а о другій до них приєднався Дональд Туск. Очільник польського уряду повідомив політикам деталі зустрічі з президентом США Джо Байденом, яка відбулася у Вашингтоні у вівторок, 12 березня.
Головні ж результати саміту Веймарського трикутника — це домовленість про збільшення виробництва озброєння для України, зокрема і на території самої України, створення коаліції для надання Києву ракет великої дальності та використання прибутків від російських активів.
«Ми будемо робити все необхідне і стільки, скільки потрібно, щоб Росія не виграла війну проти України. Ми продовжуватимемо підтримувати Україну та український народ стільки, скільки буде потрібно», — заявив президент Франції Емманюель Макрон. Він запевнив у солідарності з Україною. «Ми рішуче протистоятимемо агресивній війні Росії», — заявив він. Політик підкреслив, що не можна дозволити Росії перемогти український народ.
Ми будемо закуповувати для України ще більше зброї — на всьому світовому ринку, розширюватимемо виробництво військової техніки, а також завдяки співпраці з партнерами в Україні створюватимемо нову коаліцію для надання реактивної артилерії великої дальності у форматі Рамштайн, заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц. Він додав, що Берлін, Варшава та Париж також посилять підтримку всередині ЄС.
«З цією метою цього тижня в Брюсселі ми прийняли дуже важливі рішення, Європейський фонд миру отримає 5 мільярдів євро для надання подальшої військової підтримки Україні цього року та для посилення тренувальної місії ЄС», — сказав канцлер Німеччини.
«Крім того, коли йдеться про надзвичайні прибутки від російських активів, які заморожені в Європі, ми будемо використовувати їх для фінансової підтримки закупівлі зброї для України», — додав Шольц.
Прем’єр Дональд Туск, своєю чергою, підкреслив, що різниці у поглядах між Берліном, Варшавою та Парижем не такі кардинальні, як вважають коментатори.
«Ми говорили в один голос про питання безпеки нашого континенту, наших країн», — зазначив він.
У Берліні лідери країн обговорили, серед іншого, трансатлантичні відносини. «Сильна Європа — найкращий партнер для Сполучених Штатів», — заявив прем’єр-міністр Туск.
«Я поділився зі своїми приятелями враженнями від візиту у Вашингтон. Ми маємо однакові погляди. Європа і ми, я маю на увазі Веймарський трикутник, відчуваємо себе відповідальними за найкраще можливе майбутнє трансатлантичних відносин. Одночасно ми розуміємо і робимо висновки, що ніхто і ніщо не зніме з нас відповідальності за нашу безпеку, за наше майбутнє», — зазначив Туск.
Обговорення допомоги Україні продовжиться на наступному тижні під час саміту в Брюсселі.
Польське радіо для України поговорило з аналітикинею з європейських питань аналітичного центру Polityka Insight Маґдалєною Цедро про значення Веймарського трикутника для Центральної та Східної Європи та про результати цього саміту.
Під час цього саміту політикам вдалося дійти згоди щодо рішень, які мають на меті забезпечити підтримку України в довгостроковій перспективі. Лідери говорили, наприклад, про те, що Європа має купувати озброєння для України на усьому світовому ринку, а не тільки в Європі. До цього моменту це було значною перешкодою для закупівлі озброєння, боєприпасів для України. Це переломний момент, який, звичайно ж, може допомогти Україні. Якщо мова йде про заяву Шольца та Макрона з приводу залучення України до виготовлення військової техніки, то ще в останні місяці ми могли спостерігати зацікавленість з боку німецьких виробників, аби зміцнити співпрацю з Україною.
Крім того, Макрон сказав, що вони ніколи не будуть чинити щось, що могло б призвести до ескалації. Тим часом, з іншого боку, Шольц, намагаючись оборонитися від критики його спротиву проти відправки ракет великої дальності TAURUS, анонсував, що в межах формату Рамштайн буде створена якась нова коаліція для надання реактивної артилерії великої дальності. Здається, що Шольц вирішив подолати власний спротив.
Я запитала у аналітикині, чи дійсно питання відправки солдат НАТО в Україну так сильно вплинуло на стосунки Франції та Німеччини, як про це пишуть світові ЗМІ.
Дійсно, здається, що це стало крапкою на «і», тому що досі співпраця Шольца та Макрона не виглядала найкращим чином. Не можна сказати, що Берлін, сам канцлер і його політичне оточення позитивно відреагували на заяву Макрона щодо можливої відправки сухопутних військ НАТО в Україну. Річ у тому, що останнім часом Соціал-демократична партія Німеччини (СДП) подає сигнал, що суперечить тому, що говорить Макрон. В СДП, тобто партії канцлера Шольца, політики говорять, що конфлікт має бути заморожений, а вони мають сконцентруватися на наданні гуманітарної допомоги, допомозі українським біженцям. Це сигнали, які повністю суперечать тому, що останніми тижнями говорить Париж.
Варшава сприймає слова Макрона не дослівно, а лише як сигнал росії про те, що розглядаються різні можливості. Я запитала в аналітикині, як вона ставиться до слів президента Франції.
Звичайно, це політичний трюк. Одночасно це заява для внутрішньої аудиторії Франції. Таким чином, можливо, Макрон хоче призвести до національного єднання, яке зараз б’є усі рекорди популярності в опитуваннях. Він хоче, аби люди визначилися, чи вони виступають за підтримку України чи проти. Звичайно, Макрон відомий як політик, який робить гострі заяви і тільки потім перевіряє, як на це відреагувало суспільство і політична сцена. З певною впевненістю можна сказати, що його звернення мало на меті мобілізацію. Хоча жоден польський політик, жоден політик нашого регіону не підтримує його ідею відверто, але безумовно в столицях нашої частини Європи цінять його залученість у ці справи.
В п’ятницю видання Gazeta Wyborcza опублікувало статтю про саміт Веймарського трикутника. В ній газета цитує слова свого анонімного джерела з дипломатичних кіл. Співрозмовник газети каже, що зараз Веймарський трикутник — це квінтесенція Європейського Союзу. Він об’єднує різні погляди на російську агресію в Україні. «Якщо нам вдасться виробити консенсус, то він охопить весь ЄС», — каже джерело. Я запитала Маґдалєну Цедро, як вона оцінює значення цього формату для регіону Центральної та Східної Європи.
Ренесанс Веймарського трикутника вигідний не тільки Польщі, яка опинилася за столом, де приймаються рішення, але й усім країнам Центральної Європи, які заявляють про підтримку України, тому що Польща буде голосом нашого регіону в переговорах з Францією і Німеччиною. Натомість ренесанс цього формату гарантує, що рішення, що стосуються війни в Україні, не будуть прийматися білатерально. Вони будуть прийматися в ширшому колі. Це дуже важлива гарантія на майбутнє, коли ми говоримо про переговори, що стосуватимуться України.
Дар'я Юр'єва